КОДЕКС УКРАЇНСЬКОГО ОФІЦЕРА ОФІЦЕРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ « ВІЙКОР » Вступ Офіцерський корпус Збройних сил України - це основа, ядро армії європейської країни, що пройшовши крізь війни, ріки крові і буревії боротьби за незалежність, врешті - решт отримала можливість на незалежне існування та захист свого культурного та національног о надбання. В свою чергу, для використання цієї можливості, чинне покоління офіцерства повинно ставати справжніми лідерами, наполегливо розвивати свою самодисципліну, ініціативу та ідейність в усьому, що пов'язано з самовідданим служінням українському народу. Ми здатні виправити помилки попередників та визволити Україну від полону циклічних війн. В наших силах започаткувати нову, героїчну еру в сторінках історії, яка дарує нащадкам гордість та наснагу на продовження військової справи. Взірець і приклад криється в сумлінному самовдосконаленні кожного з нас. Розвиток лицарської честі як моральної складової відіграє в цьому не останню роль. Історія неодноразово демонструвала велич лідерства у вирішальні моменти і знайомить нас з чисельними прикладами « війсь кової порядності », де нюанси « взаємоповаги ворогів » відігравали ключову роль у веденні дипломатії, незалежно від результатів битви. Серед руїн і хаосу, саме лідери ставали тією силою, що утримувала людство від падіння в безодню. Базуючи свої взаємовідносин и на довірі та авторитеті , вороги жвавіше погоджувались на ризиковані угоди, а власна армія надихалась своїми полководцями – аристократизм й особисті цінності їх командирів вселяли гордість і довіру у особового складу. Факти історичних особливостей війн різних епох та сповідування принципів української шляхетності спонукали нас до формування певних правил для керівного складу війська, що продовжує боронити свій край від будь - яких загроз. Як наслідок – ми ставимо на меті розвиток самодисципліни в їх дотрим анні. Український офіцер – статус для гордості, якому пот рібно відповідати поведінкою. Війна була вчора, вона буде сьогодні, а якщо і закінчиться, то вона обов ’ язково знову почнеться завтра. Вона не закінчиться до тих пір, доки буде існувати Російська дер жава. Ми повинні боротись за перемогу , доки б'ються наші серця. Наша держава стає на шлях потужного військового розвитку і, відповідно , потребує якісної підготовки офіцерів. Будьте гордими носіями своїх славетних мундирів, дотримуйтесь складових « еталону офіцера » від Офіцерського ордену « ВІЙКОР »: Патріотизм « Бути українцем, жити для України, нищити ворогів України - найвища честь для сучасників та шаноба для нащадків! » Тернистий шлях поступово гартував і продовжує гартувати українську націю холодним полум ’ ям війни. Століттями Україна ставала центром інтересів імперій, держав, що проливали ріки крові на землі, яка просочена нею до краю. Героїзм українських воїнів, слава п ро їхній бойовий дух гуляє по світу, ми – нащадки цієї слави. Г еноцидами , переселеннями, виснаженням війною і поділом за мовою , етнічністю , духовністю – століттями вороги нас знищували. Даниною вдячності нашим попередникам, борцям за українське слово та на ціональну ідентичність, ми з гордістю присвячуємо своє життя: офіцери України до останнього подиху на захисті могутньої країни на карті Європи! Наша земля – кіст ка в горлі, точка перетину двох надпотужних цивілізацій, Сходу і Заходу, азіатського деспотизму та європейського експансіонізму. Ніщо не зможе підкорити край, де козацька кров пульсує і гуде! « Ми захистимо наступні покоління від гіркої долі – могутність держави в наших руках! » Офіцерське звання – тяжка ноша, як а є найбільшою честю для будь - якого українця. Мундир несе за собою відповідальність за кожне прийняте рішення. Ви – цвіт нації, що повинен вести в бій нащадків бойової слави, захищати рідний край, викликаючи у ворога повагу і страх до вас! Нам довірене пікл ування над лезом, мечем нації, гостроти , якому немає рівних! Обов ’ язок кожного командира - відчувати його , як перед попередниками, перед сучасниками, перед наступниками: від ваших дій залежить вибір майбутніх поколінь: чи доведеться батькам продовжувати хо ронити своїх дітей, що мужньо і героїчно вбивали за Україну; чи доведеться наступникам обирати між сімейним життям і захистом зі зброєю в руках; чи пам ’ ятатимуть героїчні подвиги наших попередників, наші подвиги, чи будуть рівнятись і пишатись; чи слово « у країнець » стане гордістю і зразком для усього світу. Армія є гарантом існування держави, ви – умова якості і могутності воїнства! « Посій в рядах ворога смуту і хаос – позбав обачності, знесилюй, знищуй » Як показує історичний досвід, єдиний можливий шлях нашим сусідам для досягнення своїх агресивних цілей відкрився для них після висновку – українців можна перемогти лише знищивши їхню єдність. Те, що стало інструментом в руках будь - якого устрою, водночас є найбільшою силою і потугою для досягнення цілей іде ї української держави – це патріотизм. Держави - сусіди, користуючись нагодою, завжди будуть намагатись маніпулювати цим явищем, щоб спонукати народне рішення на сторону своїх геополітичних інтересів, оскільки масами легше керувати голосними лозунгами. Ви – офіцери, ваша участь в чужих інтригах рівнозначна крокам назад. Назад від реалізації намірів захисту нашого краю. Ваша свідомість повинна завжди бути чистою від лозунгів. Якісно оцінюйте кожну дію та можливі наслідки від неї. Не піддавайтесь емоціям в свої х рішеннях, бо вони стануть противником холодного розуму. Не давайте ворогам користуватись вашою вразливістю – ідеєю, що дає безмежну силу, яка може обернутись проти вас! Ерудований і розважливий офіцер – небезпека державі, що планує лиходійство. К омпетентність « Якість армії, її авторитет та могутність прямо пропорційна рівню знань і розвитку офіцерів. » Історичний досвід воєнного мистецтва описує і величає славетних полководців всіх часів, що своїми здібностями реалізовували блискавичні маневри та героїчні перемоги в нерівному чисельному співвідношенні. Дотримуючись вишколу таких офіцерів в рамках тенденц ій, а не винятків, ми сягнемо ефекту надпотужного війська. Технологічний розвиток не замінить людської ментальності прийняття рішень, відповідно і засоби, якими ведуть війну не будуть ефективними без належного управління. На світовій арені рівень підгот овки збройних сил відіграє визначну роль для веденн я політичної діяльності: на будь - які дипломатичні процеси впливала і буде впливати потенційна могутність збройних формувань тієї чи іншої держави. У відповідальності офіцера – не допускати будь - якої дискри мінації збройних формувань України , як всередині держави, так і відстоювати їх авторитет і репутацію перед іноземцями. « Плани є марними. Планування — безцінне. », – Дуайт Ейзенхауер « Сумлінне вивчення фахових предметів – запорука компетентності в прийнятті рішень » Засвоєння та надмірна цікавість в профільованих знаннях є одн іє ю і з ключових потреб в реалізації достатньої бази знань на полі бою. Вільне орієнтування в знаннях реалізов ує можливість приймати найбільш правильні та виважені рішення у будь - якій ситуації, яку може спричинити випадок або ворог. Ворог плануватиме і шукатиме методи психологічного впливу, маніпуляцій та хитрощів, що спрямовані вас обдурити, зробити вразливим для удару і розгрому. Вберегти від реалізації задуманої пастки здатна постійна обачність і холодна свідомість. Оцінюйте кожну деталь і враховуйте можливі варіанти. Уникайте імпульсивних рішень - позбавляйте себе і підлеглих небажаних наслідків, а ворога – перемоги. Однією своєю присутністю визначайте в своїх рядах шляхи до величних перемог. « Ас в командному ремеслі - авторитет серед підлеглих, страх в ряду ворогів. » Національними героями стають завдяки взірцевості в своїй діяльності, надаючи приклад дл я підлеглих та союзних сил – славою про них опроміняться і надихнуться побратими, а породжуючи в думках ворога свої образи - слухи про їх непереможність провіюватимуть ряди ворожих військ, лишаючи слід в свідомості кожного. З такими персонами будуть вести себе обачніше, планувати сумлінно та роздумливо. Відчувайте своє ремесло так, як відчуваєте кожен подих повітря: доведіть дії до сумлінного автоматизму. Усвідомлюйте його важливість так, як усвідомлюєте навколишній світ своїми очима: ми надаємо важливості тим речам, яким потрібно. Розумійте його сутність так, як розумієте відповідальність свого чину: совістю відповідати перед країною за війська, які вам підпорядковані. Досліджуйте історичний та наявний досвід і ворогів, і союзників, аналізуйте. Переважайте ворога в усьому, починаючи з найголовнішого – переважайте розумово. Невпевненість ворога і піднесення союзних сил залежить від ваших зусиль і рішень. Ерудованість « Уважність, спостережливість, аналіз, виваженість – риси, що застерігають від поразки » Будь - який конфлікт несе колосальний багаж інформації, що потребує ретельного вивчення та аналітики. Ворог, навіть той, який майже не повторює своїх дій, завжди буде к ористуватись однією філософією при прийнятті рішень. Розкрийте його центр прийняття рішень, психологію його роботи і оцінки подій. Досліджуйте вразливості, маніпулюйте його емоціями, проявляйте власну хитрість! Не допустіть втрати контролю ситуації своєю с амовпевненістю. Надважливою складовою в організованому війську є офіцери, що керуються постійною обачністю та виваженою оцінкою ситуації. Безпосередньо сприяє в цьому індивідуальна якість – саморозвиток, прогрес якої напряму реалізовує розкриття можливост ей і нових поглядів на давно відомі речі і дії. Відслідковуйте залежність між подіями, тренуйте свою свідомість, систематично вивчайте нове. Привчіть себе сприймати інформацію з виведенням чітких логічних висновків, що суттєво сприяє в побудові рефлективно го « командирського » погляду як на бойову обстановку, так звичайну повсякденність. Для небезпеки глибинним задумам достатньо всього одного зіркого погляду. « Офіцер – митець, справжній артист театру воєнних дій. Кожна думка – унікальна, кожна дія – неперед бачувана. » Суттєва особливість, що відділяє командний склад від підпорядкованого – окрім відповідальності за виконання завдання, це необхідність маскування своїх намірів при формуванні тих чи інших наказів. Поле бою – це шахова партія, в якій обидва гра вці володіють лише тим, що усвідомлюють: основний принцип будь - якої перемоги полягає в розкритті задуму свого противника. Маневри перестануть бути несподіванкою, а обман стане явним, якщо ваші дії будуть шаблонними, а ворог – спостережливим. Використовуйт е будь - яку можливість вдосконалення свого образу, свого « внутрішнього митця ». З обережністю керуйтесь документами, що чітко регламентують порядок дій. Потрапивши до рук ворога, вони становитимуть для вас радше значну небезпеку, ніж користь. Ознайомлюючись з біографіями видатних полководців, їх героїчними перемогами, ви розвиваєтесь: взявши від найкращих найкраще , шляхом аналізу і вивчення, ви сильно ускладните загальну обстановку для свого опонента. Більша кількість варіантів на одну дію – менша вірогідні сть передбачення її алгоритму. « Полководець, що не знає історії, рівнозначний католику, що не знає церкви. » Невід ’ ємну складову в процесі формування командира - лідера завжди буде складати плідне і ініціативне вивчення визначних подій минулого. Історія – це емпіричний досвід попередників, який може отримати будь - хто без пролиття крові, а отже , являє собою первинний пріоритет в засвоєнні та ознайомленні. Історія циклічна, тому проведення паралелей і прогнозування наступних подій в сучасності стане простим завданням для того, хто в ній орієнтується. Ва жливу роль зіграє і розуміння власної національної історії. Невідомо які пастки підготує час для нашої країни, а отже потрібно достеменно вивчати і розуміти суті конфліктів України в минулому. « Явище » будь - я кої держави, союзної чи ворожої, відслідковується в народі і культурних складових, менталітет – його ідентифікатор. Процес знаходження взаємозалежності між подіями минулого і можливого майбутнього є первинним ключем для формування імунітету до інтриг та пр опаганди, маніпуляцій « гібридних війн ». Вивчайте бойові науки, щоб знати як стріляти, історію – щоб знати в кого. Ініціативність « Постійна оптимізація управління – шлях досягнення максимальної ефективності » « Найкраще воюють ті, хто відчувають дух братерства, об ’ єднайте друзів в одному підрозділі і здивуйтесь від їх результативності » - з трактату У - Цзи, що базований на дослідженні воєнного мистецтва. Важливим аспектом в цьому є не сама організація, а присутніс ть її керівника, ініціативного лідера, що бере на свою відповідальність вирішення проблемних питань кожної ланки, покращення умов їх роботи. Його наполегливість забезпечує постійне вдосконалення. Офіцер повинен розуміти, що стандартна модель взаємодії в п ідпорядкованому підрозділі є шаблоном, а відповідно є лише фундаментом. Якщо на ньому нічого будувати – його потужність буде зупинена на базовому рівні. Найкраще діє той організм, що може похизуватись якісною злагодженістю дій, існуванням взаємодовіри і єд ністю керівних і підлеглих чинів. Універсального методу створення елітарного підрозділу не існує, цей ефект досягається саме пошуком індивідуального підходу. Віднайдена формула систематичного покращення умов роботи – запорука майбутніх успішних дій. Влад арюватиме той, хто в пошуках ідеалу віднайде найкраще. « Будь - який план перестає працювати, з того моменту, як тільки розпочинаються дії » Війна самою своєю природою передбачає систематичні нестандартні ситуації та необхідність до швидких та впевнених їх вирішень. Той командир, що позбавлений вміння швидко знаходити виходи з будь - яких проблем безпосередньо в бою і не може взяти відповідальність за необхідний крок – апріорі командиром називатись не може. Такі люди не лише розплатяться за свої помилки кров ’ ю своїх підлеглих, але і дадуть ворогу впевненості. Загроза для противника сягає в непередбачуваності ваших дій, а непередбачуваність в свою чергу – в умінні швидко орієнтуватись в ситуації незалежно від попередньо задуманого сценарію. Війна потребує як неординарних, сміливих, швидких, за необхідності і жорстких рішень, так і командирів. Саме таких в результаті називають геніями стратегії і тактики, героями війни. Саме таких в наслідку найбільше остерігаються недруги. Ініціюйте необхідні дії, які вважайт е доцільними – ваша впертість може бути вирішальною, а думка єдиновірною. Цінність офіцера полягає в його навику єднати ініціативу і підпорядкованість « Інновації народжуються в спеціалістах, спеціалісти – у власній ініціативі » Офіцери , як представн ики чину в військовій справі , являються уособленням головних ініціаторів щодо розвитку і введення нових понять у використанн і загальних принципів ведення війни. Ваша робота і розум повин ні постійно спрямовуватись на ремесло , покращувати свою воєнну структу ру задля забезпечення цілковитої безпеки держави і розумово - технологічної переваги над будь - яким ворогом. Ремесло полководців не стоїть на місці, окрім постійної присутності для демонстрації сили, воно потребує і всебічного вдосконалення, щоб цю силу аргу ментувати. Введіть у звичку напрацювання рефлексу задавання питань: « чому саме так? чи це ефективно? як ми можемо це поліпшити? », - сягайте результату. Оскільки досконалості немає меж, ідеальног о, як наслідок , не існує. Кожна могутня армія стала такою завдяки грамотному поєднанню практичного з теоретичним, офіцер в реалізації цього – гегемон. Технології і знання цього дня забезпечують успіх наступного. Взірцевість « Підлеглі наслідують поведінку командира, підрозділ – його віддзеркалення. » Натхненням для кожного воїна слугує найближчий образ, що він вважатиме еталоном – його лідер Відомий принцип « Роби як я » спонукає до розуміння і виконання усього, чого ми можемо вимагати від своїх людей при виконанні завдань: висуваючи вимоги – дотримуйся їх, вимагаючи дисципліни – будь її взірцем. У намаганнях підготовки в своїх воїнах різних якостей, ми обов ’ язково будемо щоразу повертатись до наглядної демонстрації їх своїм при кладом, що не лише надихає, а і мотивує сповідувати вимоги та виконувати їх в повному об сязі . Будь - що, що стосується, наприклад дисципліни, в першу чергу повинно сумлінно проявлятись в тому, хто вимагає її дотримання. Лише той командир, що може сам реалі зувати те, що вимагає – зможе закріпити повагу серед своїх людей. Є доволі чітке розуміння щодо якостей, які повинні наслідувати збройні формування під час ведення бойових дій. Їх перелік незмінний з плином тисячоліть. Досягти їх в наш час – обов ’ язок офіц ера, що хоче значно збільшити свої шанси на перемогу в бою. Підтверджуйте свої слова вчинками, здобуваючи авторитет. Нехтування цим – значущий крок до поразки. « Доки солдати сповнені мужності, борються пристрасно і натхненно, командирові рідко випадає н агода проявити свою власну ініціативу », - Карл Фон Клаузевіц, із книги « Про війну » « Оспівуйте потребу відважності – це дозволить підвищити шанси на перемогу в безвихідності. » Непостійність обставин і умов, які складаються на полі бою, вимагають шви дкого реагування не лише від керівників, а і виконавців. Буває, що ситуацію може врятувати лише добре підготований солдат, який чітко розуміє своє завдання і розділяє обов ’ язок за перемогу з командувачем. Бойовий дух таких, без перебільшення, чинить досить вагому роль для наслідування іншим. Немає ідеальних планів і ідеальних дій, війна це завжди ризик. Добре підготовлений та реалізований план офіцера – це перемога, добре підготоване військо цим офіцером – це непереможність. Вам необхідно покладатися на сво їх підлеглих так, як вони покладаються на вас. Забезпечте взаємодовіру та розуміння у них з вашими думками, виховуйте в них готовність до надзвичайних дій власним прикладом. Будьте сміливим і проявляйте свою єдність з ними: важливо досягти виконання завдан ня – в першу чергу, переконуйте про це в їх голові. Впевненість та ініціатива ваших солдат критично необхідна. Ваше слово і завдання мають бути одним цілим, а довіра до них обох – абсолютна. Не буває великої перемоги без великого ризику, не буває героїзму без сміливості. « Величчю овіяні стежини тих, хто заради цілі готовий віддати будь - що, навіть життя. » Наше ремесло, ремесло воїнів – це велична доля для захисників інтересів держави, ми щи ро пишаємось та оспівуємо подвиги тих, хто обрав її добровільно і слідує по її стежинам. Вона, на відміну від інших професій, що спрямовані на власне збагачення та реалізацію успішного життя в соціумі, регламентує інший можливий кінець – смерть на полі бою , це цілком логічне завершення кар ’ єри того, хто обрав своїм життям постійний ризик. Наш священний обов ’ язок приймати цей факт як норму, а не прокляття. Будучи постійно готовими вбивати за Україну, може настати момент, коли її порятунок буде залежати від н ашої самопожертви. Ваші воїни повинні надихатись вашою безстрашністю перед лицем смерті, оскільки в іншому випадку вони будуть боятись навіть взяти в руки зброю. Ваш приклад – їхня впевненість, ваша впевненість – ваше власне усвідомлення ролі військового і готовності до подвигу. Здобути українську свободу, або загинути в боротьбі за неї! C тавлення до ворога « Будь - хто, хто захищає інтереси свого краю зі зброєю заслуговує поваги. Ворог не виняток. » Глобальні війни і баталії є наслідком певної проведеної політики. В кабінетах вищих чинів держави завжди будуть вирішуватись питання щодо того, як розпорядитись військами та куди відправити їх в бій. Але, варто розуміти: в воєнному ремеслі від воїна найбільше вимагається його виконавча дисципліна та ініціативні сть. Хороший солдат своєї армії – такий самий патріот держави, як і солдат ворожої йому армії. Постійно пам ’ ятайте відомий людський принцип: якщо ти хочеш до себе гідного поводження в полоні – гідно віднесись і до ворога. Немає місця жорстокого поводжен ня по відношенню для тих, хто свою битву закінчив з піднятим білим стягом. Їх участь і злочинність буде визначена відповідними органами. Присуджене йому покарання відновить справедливість, поповнивши наш обмінний фонд. Українські солдати в кайданах ворога чекають політичної домовленості щодо екстрадиції їх назад на Батьківщину – забезпечте це! Уникайте знущань над військовополоненими і захищайте їх після полонення – ворог запам ’ ятає вашу офіцерську честь. Будьте благородним командиром в очах ворога, холодн окровним в очах підлеглих. « Найкращий переможець на війні це той, хто виграє битви не розпочинаючи їх. » Принцип стандартної успішної битви, зазвичай, полягає в швидкому оточенні та знищенні противника. Саме поняття « знищення » собою таїть не буквальну л іквідацію усіх сил, а їх виведення з бою. Іншими словами, маючи змогу полонити підрозділи противника – ви значно збільшуєте шанси на успіх своїх дій. Проте, чи сам противник наважиться зрадити присязі свого війська, порушивши бойовий наказ та потрапити до вас в кайдани? Ваші солдати розділяють ваші емоції будучи в окриленні перемоги чи перед лицем смерті. Військо, що загнане в кут і буде знати, що приречено на загибель – буде боротись відчайдушніше і пристрасніше, щоб дати гідний останній бій. Не допускайт е ворогу думку щодо вашої жорстокості. Ваші перемоги стануть значно легшими для реалізації, якщо ваш ворог, що схильний до програшу, буде сам здаватись, без будь - яких причин і знаючи, що у вас його чекають кращі умови, ніж холодне полум ’ я війни. Стати єдиним спасінням в свідомості у вашого ворога від неминучої смерті – неухильно крокувати до переможної війни. « Репутація вашої армії на полі бою є вагомим аргументом дипломатії в кабінетах. » Розпочати війну, махнувши рукою з високих кабінетів, лег ко. Проте, наступні компроміси, обміни полонених, мирні переговори та всі інші угоди будуть упиратись як на обстановку фронту, так і добропорядність армії. Військові командири , своєю благородністю та дотриманням слова , забезпечують розвиток і підтримку авт оритету усіх З бройних сил, що за собою веде логічні наслідки в переговорній діяльності. Це може стосуватись як державної політики, так і проблем, де обходиться без дипломатів, прямо в зоні конфлікту. Вагомий аргумент в сумнівних рішеннях між вами і ворогом – « слово честі », якому будуть довіряти рівно стільки, скільки ви цього заслуговуєте. Реалії війни залишають для вас і вашого ворога можливість вести дипломатію локально і безпосередньо в зоні відповідальності своїх підрозділів. Для досягнення консенсусу в проблемних питаннях обох сторін потрібні вагомі аргументи і гарантії. Здобудьте повагу у свого ворога – вашого імені буде достатньо для того, щоб забезпечити йому впевненість в ваших словах та піти на потрібні вам кроки. Керуйте так, щоб ваша гідність пі дкоряла та схиляла ворогів, надихала побратимів. Харизма « Вашому слову повинні ввіряти своє життя, ваш тембр мусить наповнювати серця вогнем. » Ораторські здібності здобуваються і розвиваються протягом всього життя. Наша командирська доля зобов ’ язує нас користуватись і володіти цим інструментом настільки досконало, наскільки це лише можливо. Палкі промови провокують війни, а відчайдушні мотивують їх вести і перемагати. Покажіть стійкість свого духу, наділяйте мову емоційністю і відчувайте духом кожне своє слово. Нагадуйте про цінності, про цілі, про патріотизм і рідних. Звертайтесь до минулого, наводьте історичні приклади українських воїнів - козаків , які варті наслідування. Наводьте історичні приклади українського козацтва, його лицарської честі і слави. Оспівуйте героїзм і подвиги від ваших дій – це допоможе духу, коли тіло не зможе зробити і кроку. У хаосі поразки чи піднесенні перемоги, військові завжди духовно будуть звертатись до свого полководця. Добре обдумуйте і виважуйте кожне сказане вами слово, що почують навколо ті, хто цього жадає як кисню. Намагайтесь завжди відслідковувати моральний стан свого війська, знайте, чого вони бажають і вивча йте, чого їм не вистачає. Говоріть те, що вони хочуть почути. Говоріть так, щоб перетворити ваш голос на набат перемоги, а кожне речення на сурми, даруйте натхнення в їх серця, керуйте цим полум ’ ям і ведіть його в бій. Зробити військо непереможним можливо , якщо вам вдасться його в цьому переконати. « Доведіть, що ви справедливий суддя: оцінюйте дії, справедливо карайте і даруйте щедрі нагороди. » Військове життя, будь - то поле бою чи тил, сповнене казусних і неоднозначних ситуацій, в яких первинна оцінка може бути недостатньо правильною. Зазвичай, вона спонукає до невірних дій і приводить до негативних наслідків як для вашої репутації, так і для імі джу офіцерства в цілому. Правильно аналізуйте події та роздумуйте над виваженими рішеннями, оскільки кожне з них залишатиме слід на вашій командирській гідності, закріплюючи чи знищуючи ваш авторитет. Великою увагою наділяйте тих, хто відзначився своєю взірцевістю і заохочуйте її нагородами – нехай підлеглі знають і прагнуть до висот, бо знають, що ви щедрі з тими, хто проявляє правильну ініціативу. Завжди суворо зважайте і на тих, хто не дотримався вашого наказу чи розпорядження – будь - то солдат чи офіц ер, для нього покарання має слугувати прикладом, страхом розчарувати командира. Комбінуйте його з вашим авторитетом – нехай вас бояться підвести більше, ніж покарання в вигляді смертної кари. Станьте лідером і наставником, нехай вашу честь поважають, а му дрість наслідують. « Дотримуйтесь жорсткої дисципліни в своїх лавах. Не соромтесь пояснювати свої дії. » Могутність армії забезпечується з абсолютної підпорядкованості вищому начальнику, а в голові його таїться задум, що відомий лиш йому. Солдат, як прав ило, не володіє усією повнотою інформації щодо обстановки загалом, не бачить всю картину поглядом командира. Як наслідок, ідея перемоги руйнується в наших чинах на самому низу – від виконавців, які вважають ті чи інші дії недоцільними. Вони можуть бути абс олютно впевненими, що своїми очима бачать ситуацію краще, тому приймати власні рішення які розумніші, ніж ваші. Вимагати покори від своїх солдат – мало, вам варто буде довести їм те, що ваші рішення завжди вірні. Пройдуть певні етапи перед тим, як ваші воїни зрозуміють, що ви впевнено знаєте, що робите. Проте, це не означає, що можна спускати випадки непокори – має бути справедливе покарання на кожен інцидент. Але не потрібно орудувати цим, щоб усіх залякати. Роз ’ яснюйте і частково доводьте людям те, чо му ви поступили саме так і на що розраховували вже після виконання завдання. Ваша успішність змусить їх пишатись вашими діями, і, наступного разу, вони не посміють порушити ваш наказ через свої сумніви. Пам ’ ятайте, військове життя в бойових умовах – це бра терство найвищого рівня! Доводьте правду своїх поглядів – дисципліна підлеглих з ’ явиться в самій їх свідомості. Спілкування « Кожна ланка підпорядкування і командування потребує індивідуального підходу в спілкуванні. » Рівень вимогливості до знань і к валіфікації солдатської, сержантської і офіцерської посади досить серйозно різниться, зазвичай, це залежить від певної посади і зобов ’ язань. Наслідком цього, вочевидь, являється різне розуміння щодо тих чи інших питань в різних посадових рангів. Немов замо к, кожна з них потребує свій ключ: особливого словесного підходу і підбору понять для апелювання в будь - якій постановці задач або дискусії. Це зобов ’ язує відповідального командира шукати і знаходити універсальні форми спілкування для певного соціуму, за не обхідності корегуючи їх під випадок. Спілкуючись і доносячи інформацію військовослужбовцям, не забувайте і орієнтуйтесь, до якого соціуму вони належать. Не потрібно ускладнювати простий діалог з солдатами важкою термінологією, інформацію достатньо подат и зрозумілими в простонародді аналогіями, проте досягайте чіткого розуміння. Проте, перебуваючи в діалозі з старшим керівництвом, зважайте на власний імідж: в міру необхідного проявляйте свою компетенцію в своєму офіцерському спілкуванні. Воно має бути гал антним і зразковим завжди. Знайте і орієнтуйтесь, коли потрібно бути лаконічним, коли багатослівним. « Механізм працюватиме тоді, коли усі дії його складових узгоджені і взаємопов ’ язані між собою. » Підрозділ неможливо використовувати для чіткого виконання поставлених задач в випадку, коли його внутрішній колектив не організований. Отримавши в підпорядкування будь - які війська, першочергово на плечі офіцера сягатиме негласне завдання з побудови братерства і командної роботи всередині структури. Вели ка сім ’ я, яка постійно напрацьовує свої родинні зв ’ язки, має формуватися під чітким контролем старшого командира, що буде піклуватись про єдність і надійність цього кола взаємодії. Часто помилки допускаються ті, хто вважає злагодження в роботі суто механічним відпрацюванням. Величезну роль в цьому питанні відіграє саме моральна прив ’ язаність і почуття армійського колективізму, що буде дарувати шалену енергійність і впевнену стійкість в найскладніші моменти бойової роботи. Братство, що буде сформовано з цих людей, зазвичай закріплює між ними дружбу на все життя. Бойовий дух воїнства - це першочергова умова для найвизначніших перемог. « Виявляйте ініціативу в спілкуванні з підлеглими , відчувайте їх настрої і породжуйте довіру. » Воїни, будучи підпорядкованим старшому начальнику, навряд чи за власним розсудом довірять свої страхи і найгірші переживання комусь з кола керівництва. Для них цей прояв може сприйматись як особиста слабкіс ть та породжувати сором, що суттєво зменшить вірогідність інформування про ці проблеми офіцерський склад. Проблема такого типу, немов троянський кінь, може зруйнувати задуми цілого підрозділу на меті виконання свого завдання. Будьте теплими з підлеглими , обережно розповідайте про успіхи, які можуть їх надихнути, діліться з ними своїми переживаннями так, щоб вони відчули в вас того, хто їх розуміє. Ніколи не відвертайтесь від тих, хто прийшов до вас висловитись чи попросити моральної допомоги – лише одног о інциденту достатньо, щоб ви назавжди позбавились можливості бути зорієнтованим в моральних настроях ваших людей. Окрім того, що вам мають довіряють своє життя, вам повинні довіряти і свої думки. Етика « Військовий офіцер є уособленням українського ли царства минулого в сучасності » У лоні історії ми є прямими спадкоємцями як козацької, так і партизанської слави нашого краю. Визвольні змагання українського народу перетворили нас в націю, а наших ватажків возвеличили в полководців. Геніальні ходи асів війни в козацькі часи досліджують досі. Про їх чесноти і самовідданість оповідають як на сторінках нашої історії, так і в легендах і міфах наших сусідів. Наші дії окриляють оповіді про чесноти українських гетьманів, наша поведінка прославляє могутнє воїнство золотого тризуба в сучасності і в віках. З гордістю дотримуйтесь принципів благородної поведінки. Досягніть того, щоб ваші нащадки пишались тим, як пр о вас говорять друзі і вороги. Ви механізм захисту держави від зовнішніх загроз, ви - командний склад армії, що вершить перемоги на війні, ви ті, хто прокладають до них шлях. Пам ’ ятайте це, носіть це під серцем і мундиром. Надихайтесь цим і надихайте своїм прикладом інших. Попередники дали нам найкраще – причину безмежної гордості на теренах пам ’ яті. « Ваша поведінка в соціумі – перша нота для статусу усіх військових в суспільстві » Будь - яка ваша діяльність в повсякденності помічається не лише вашими під леглими або побратимами, також ваше життя з цікавістю вивчає цивільне населення. Це спостереження веде до створення відповідного враження про структуру, опираючись на погляд за тими, хто являється її організатором. Вічно « імітувати » благородну і аристократ ичну поведінку є тяжким завданням, цей шлях зазвичай залишається непосильним. Намагайтесь досягти апогею власного ментального виховання: станьте носієм тих самих принципів, які вам прописує ваш мундир. Не робіть це фальшиво – живіть цим і відчувайте св ою відповідальність: ви під візуальним прицілом усього народу, будь - який ваш крок може стати плямою на імідж збройних сил. Уникайте використання лайки і збагачуйте свій словесний запас. Не створюйте мінливе враження своєї елітарності – забезпечуйте її на п остійній основі. Виховати в собі офіцера – стати еталоном і надати ще більшого авторитету слову « військо ». « Окреслюйте цінність своєї касти і викликайте повагу до неї. Поверніть войовниче ім ’ я нації. » Роки радянської окупації і імперського гніту звод или наш бойовий дух до можливого мінімуму. Будь - які прояви волелюбності знищували, українців перевиховували, переселяли в інший соціум, або вбивали. З часом в характерні особливості нації почали прививати принципи « миролюбного » народу « хліборобів ». « Малор оси » - ті, ким нас і досі намагаються змалювати в своїй історії наші вороги. Українці часто забувають про потребу регулярної армії. Не допустіть повтору цієї історичної трагедії! Прикладом своєї самовідданої служби, завжди нагадуйте про необхідність пот ужної офіцерської ланки. Без неї не зможе існувати явище могутнього війська, без цього – нової війни не уникнути. У ваших силуетах звичайний народ повинен проглядати стійкість кордонів і незламність принципів. У ваших словах ворог має відчувати тембр, що перетворюватиме його сміливість на невпевненість, його гнів – на страх. Ваш погляд має стати надихаючим, а усмішка обнадійливою. Вкарбуйте в голови лиходіям пам ’ ять про край вічних війн, нагадайте про народ, що його боронить. Відповідальність « Усвідомлюйте всю тяжкість своїх лицарських лат, вони з відповідальності, а не з металу. » Слабкі за волею і легкі на спокусу люди ніколи не зможуть стати особами, чий опис хоча б близько можна віднести до ватажка. Велика відповідальність військового ком андира в тому, що за кожним його кроком спостерігають, аналізують, вивіряють, вивчають. Вміння брати на себе відповідальність – це ще один крок до вашого лідерства. Кожне рішення і кожна дія являє собою ризик втратити авторитет, або навпаки, його заробити. Швидкість прийняття рішення зазвичай плутають з легковажністю, а не надмірною силою волі, що окрім широких роздумів, пам ’ ятає про необхідність миттєвих рішень. Ета лонний командир – це той, хто готовий взяти відповідальність як за успіх, так і за поразку. Це той, за ким люди відчувають впевненість і за ким наслідують сміливість, той, хто слугує прикладом в відважності і наставником в ідейності і самоконтролі. Це не м енеджер і не куратор. Це лідер, що з першої миті ступивши на свій офіцерський шлях, повинен зважувати кожен свій крок, в той ж час, не допускати зупинок ні на мить у досягненні цілей. Ми спадкоємці найвеличнішого ремесла, що потребує безмірних впевненості і сумнівів водночас які базуються на знаннях, розрахунках, досвіді й інтуїції. « Кожен воїн, що стоїть поруч з вами під вашою рукою довіряє вам життя. Пам ’ ятайте про це. » Щоразу, даючи наказ на наступ чи зайняття оборони, щоразу, коли потрібно ризикну ти, або утриматись від ризику, нас переслідують сумніви. Це невід ’ ємна складова будь - якого планування, оскільки саме вони застерігають нас від того, щоб варіант дій був найбільш передбачуваним нашим ворогом. Проте, ми обмірковуємо майбутні дії, а відданий вами наказ перетворюють в реальність сотні багнетів, гул гармат грає симфонію, написану вами. Суттєва проблематика прийняття рішення полягає і в тому, що хоч за свою невдачу відповідаємо ми самі, але іншим доводиться жертвувати життям. На полі бою наші ві йськові і є тою небесною карою, що своїм полум ’ ям випалює шлях до перемоги, але чи не згасне він – залежить від вас. Шукайте час на підготовку, на навчання, на саморозвиток , ставайте лідерами, бо ними не народжуються – ці аспекти забезпечують вашу компетен тність і дарують більший відсоток на успіх в проблемній ситуації. Саме цей відсоток здатний якщо не заробити вам репутації, то дозволити українським військовим повернутись додому з перемогою. Піклуйтесь про воїнів свого війська. Вони розплачуються більшим, ніж відчуттям розкаяння – за вашу хибу вони віддають свої життя. Бережіть своїх людей і пам ’ ятайте про них завжди, коли ведете їх у переможний бій. « Ймовірність баталії допускає різні сценарії, майте мужність прийняти результат будь - якого. » Звісно, кожен полководець керує з надією на переможний результат. Але, він спіткає не завжди. Програвати теж потрібно вміти. Будьте готові до відповіді перед військовим трибуналом за невиконаний чи невчасно відданий наказ, будьте готові подивитись матерям тих воїн ів, які виконуючи ваші розпорядження втратили змогу повернутись додому живими. На війні бувають рішення, які приводять до катастроф, таке наше ремесло, тому і офіцер – це регалії і авторитет. Пам ’ ятайте про чесноти свого мундиру завжди: не бійтесь визнати провину за свої рішення і будьте готові понести покарання за те, в чому виявились неправі. Не уникайте покарання від тих дій, які виявились невірними і призвели до катастрофи, хоч війна це ризик – будьте мужніми, понісши відповідальність за невірний вибір . Якщо не змогли зберегти свою непереможність – збережіть свою честь, визнавши власну хибу. Будь - то віруючі чи атеїсти, всі ми у відповіді перед одним Богом – нашою совістю. Стресостійкість « Будь - який план перестає працювати з початку дій, кожна хвилина – буревій почуттів. » Інтенсивність бойових дій змушує постійно корегувати свої накази та приймати казусні рішення. Ніколи не забувайте систематичності: за будь - яким вашим рішенням буде хова тись сумнів, за рядом таких сумнівів буде ховатись ваш внутрішній хаос, а хаос, що візьме над вами контроль – обов ’ язково приведе вас до поразки. Ваша « холодна голова » в будь - якій ситуації – ваш гарант на збільшення успіху в плануванні всіх маневрів, що спрямовані на здобуття перемоги. Не піддавайтесь ейфорії перемоги та занепаду від програшу, будь - яка з цих подій повинна для вас бути лише значенням, на чому базувати свої майбутні дії. Цурайтесь емоційних вражень – це туман свідомості. Опануйте контро ль над своїми емоціями – позбавте противника козирів. « Тактика вимагає швидкості реакції і прийому рішень, а стратегія - стійкості та терпіння » Рішення на шляху перемоги потребують безмежної впевненості і спокійності, оскільки кожна мала невдача чи зна чний успіх сприймається з більшою емоційністю в залежності від того, як довго триває сам процес досягнення. Інколи, розвідувальні відомості не достатньо надійні, ситуаційна обізнаність обмежена, хід подій невідомий. Це породжує « туман війни », що змушує ком андирів впадати в « гру на азарт » та перебирати в голові чисельні варіанти можливого розвитку подій, часто це відбувається під ефектом емоцій. У мистецтві полководця велике значення припадає на вміння впевнено дотримуватись свого плану та чинити максима льний супротив явищу своєї власної невпевненості, яке лише посилюється в наслідок різних змін ситуації в бойових діях. Ви можете днями або тижнями сидячи в штабі отримувати доповіді про хід баталій, результати яких щоразу будуть все більше і більше впливат и на вашу психіку. В відповідальну мить перемога може бути втрачена саме через програш в битві з самим з собою. Аналізуйте усі дії і прогнозуйте наслідки, але завжди активно протидійте сумнівам в вашій голові – вами має керувати розсудливість, а не емоційн ість. « В своїх розрахунках я опираюсь на те, що вдача грає проти мене – саме тому я перемагаю », - Наполеон Бонапарт. « Циклічність життя, як і циклічність війн, піддається аналізу. Досліджуйте систематичність ». Ми маємо змогу користуватись безмежною кі лькістю літератури і відомостей щодо збройних сил різних країн і їх порівнянню, як теоретичному, так і практичному протягом усієї відомої нам хронології історії. Найбільшої уваги заслуговують конфлікти, досвід яких виписують не в тактичному відношенні, а в досвіді прийняття рішень. Відомий принцип « Війна – це обман » був отриманий віками міжусобних війн. Поглибившись в вивчення закономірностей і психології війни з точки зору офіцера, ви маєте безцінну змогу отримати розуміння щодо базових принципів управлінн я і прийняття рішень. Одним з вирішальних чинників на полі бою є те, наскільки командири обох сторін піддаються явищу « туману війни » та достовірним перемогам чи поразкам. Що посилює противника більше, його програш, чи перемога? Вчіться маніпулювати їх емоціями, опановуйте безц