ISSN 1814-4764 3 (347) БЕРЕЗЕНЬ 2022 2 Журнал «Пасіка», No 3, 2022 р. 2 СЕМІНАРИ, КОНФЕРЕНЦІЇ ТРИКУТНИК ВЗАЄМОДІЇ – ПАСІЧНИКИ, ВЛАДА, АГРАРІЇ У період зимового спокою бджіл президент «Спілки пасічників Укра - їни» Володимир Стретович зі своєю командою проводять по облас - тях країни для пасічників зустрічі, головна ідея яких – налагодити більш тісні взаємостосунки між пасічниками та аграріями заради важливої мети – не допускати фактів отруєння та загибелі бджіл. Ця ініціатива все більше і більше переконує сільгоспвиробників – бджолярі їм не вороги. Тільки дійшовши згоди, матимуть зиск обидві сторони. Влада при цьому є посередником. 27 січня 2022 року за ініціативи голови громадської організації «Бджолярі Ніжинщини» Петра Балаша у стінах Ніжинської РДА від - булася конференція «Пасічники, влада, аграрії». В ідкриваючи роботу конференції, голова райдержадміністра - ції Григорій Ковтун висло - вив сподівання, що резуль - тат зібрання буде плідним, а бджільництво й надалі в райо - ні розвиватиметься, незважа - ючи на те, що проблем наболі - лих вдосталь. Як у районі, так і в державі в цілому. Дана конференція започат - ковувалася для бджолярів не тільки колишнього, а й ново - створеного Ніжинського райо - ну, який охоплює 17 терито - ріальних громад, у яких нині, згідно статистики, 282 пасіки. У заході брали участь – президент «Спілки пасічників України» Володимир Микола - йович Стретович та юрист цієї організації Сергій Гри - ньов , голова районної ради Анатолій Красносільський , секретар міської ради Юрій Хоменко , начальник відділу тваринництва та аквакульту - ри Департаменту агропромис - лового розвитку Чернігівської ОДА Віктор Олексенко , го - ловний спеціаліст Головного управління Держпродспожив - служби в Чернігівській області Анатолій Портянка , в.о. на - чальника Ніжинського відділу поліції в Чернігівській області Олександр Чепурний , голо - ви територіальних громад, представники сільськогоспо - дарських підприємств району, бджолярі Ніжинського та інших районів Чернігівської області. На зібранні пропонували ряд пропозицій. Одна з них – 3 3 створити обласну спілку па - січників, перебування у якій гарантуватиме певний захист. Організоване товариство зна - чно ефективніше вирішує на - гальні питання з матеріалом (продати-придбати), збере - женням пасік від потрави під час медозбору тощо. А зали - шаючись наодинці з пробле - мами, вирішувати їх самотуж - ки важко. Однак, багато хто із бджолярів не бачить перспек - тив свого захисту у правово - му полі, тому розглядалося питання – чи не створити касу взаємодопомоги? – Якщо хочете бути конку - рентоздатними, робіть так, як у Європі, – наголошував президент «Спілки пасічників України». І раз у раз ставив за приклад Чехію, де 54 тисячі па - січників, із них 52 – об’єднані у спілці. Саме завдяки наполяган - ням «Спілки пасічників Украї - ни», у 2020 році (чи не вперше за часи незалежності) держа - ва виділила дотацію 603-м па - січникам, які подавали заяви (із розрахунку по 200 грн на бджолосім’ю). Є сподівання на допомогу й у цьому році. Та не все бджолярам да - ється легко, як того хотілося б. Тому на зустрічі й говорили про проблеми, що їх турбують. Пасічники переконані, що бо - ротися треба не з наслідками масового отруєння бджіл, а робити так, аби запобігти цій біді, мінімізувати такі випадки під час обробітку полів засоба - ми захисту рослин. І певні зрушення у цьому плані вже є. Стретович радо констатував факт – у минуло - му році ситуація щодо загибелі комах поліпшилася й носила епізодичний характер. Та все ж про повний успіх говорити зарано. Сьогодні головну не - безпеку для бджіл несуть саме невеликі фермери з незначни - ми угіддями у 100–130 гекта - рів. У великих сільгосппідпри - ємств працює налагоджена агрономічна служба, котра «недаремно їсть свій хліб». А як же вести себе пасічнику, коли сталося отруєння бджіл? Про це також йшла мова під час зустрічі. Про алгоритм дій, коли виявляється факт адміні - стративного правопорушення під час внесення отрутохіміка - тів, знайомив присутніх Олек - сандр Чепурний. Його інфор - мація викликала у бджолярів гаряче обговорення. До відома присутніх також був доведений Наказ Мініс - терства розвитку економіки, торгівлі та сільського госпо - дарства України від 19.02.2021 No 338 «Про деякі питання у сфері бджільництва». У ньо - му затверджено нові норми стосовно реєстрації пасік та їх переміщення, а також видачі ветеринарно-санітарних пас - портів на пасіки. А представник Ніжинського держлісгоспу проінформував присутнім про те, як на закон - них підставах розмістити пасі - ки у лісі. А вимоги прості: обе - режно поводитися з вогнем, не смітити, самовільно не рубати дерева. Сільський голова Макіїв - ської ОТГ Микола Бузина також ділився досвідом робо - ти бджолярів своєї громади. Вони, зокрема, як тільки виїж - джають за медом, то, в першу чергу, з’ясовують – чиї поля, повідомляють землеробів про намір вивезення пасік і дають їм для контакту номери теле - фонів. Такі дії значно знижу - ють ризики отруєння бджіл. Вже наприкінці конструк - тивної зустрічі Володимир Стретович виконав місію, пе - редбачену Статутом спілки, – відзначив ряд бджолярів за їхню активну громадянську позицію. Він нагородив по - чесною відзнакою очолюваної ним організації «Пасічницька слава» І ступеня Олега Філя , а «Пасічницька слава» ІІ сту - пеня – Анатолія Стрільця Подяки отримали Петро Ба - лаш, Михаїл Якубів, Юрій Костюченко, Олексій Про - копенко. Петро Іванович Балаш щиро дякує за допомогу в організації конферен - ції начальнику Головного управління Держпродспо - живслужби в Чернігівській області Юрію Володими - ровичу Павлішену, дирек - тору Департаменту агро - промислового розвитку Чернігівської ОДА Олегу Вікторовичу Крапивному, міському голові м. Ніжина Олександру Михайловичу Кодолі. А також дякує депу - тату Верховної Ради по Ні - жинському виборчому окру - гу Валерію Олексійовичу Зубу за сприяння прийнят - тя законодавчих змін до За - кону «Про бджільництво». Олександр ВАСИЛЕНКО Фото Олексія СМІЛИКА 4 Журнал «Пасіка», No 3, 2022 р. 4 КАДРИ ГАЛУЗІ ВСІ МОЇ ХОБІ НАДИХАЮТЬ МЕНЕ Шановні пасічники і пасічниці! Хочемо познайомити вас із Оксаною Вологжиною – членкинею ГО «Фундація жінок пасічниць». «Всім доброго дня! Мене звати Оксана Вологжина. Народилася у с. Диканька Полтавської області, але все своє життя прожила у м. Харків. Все моє дитинство проводила на природі, яка дуже мене захоплює. Всі мої хобі стосуються рослин і квітів. Згодом ми з чоловіком вирішили завести бджіл. Потроху почала йому допомагати. Тоді я ще не думала, що бджоли будуть і захопленням, і нашою ро - динною справою. Спочатку нам хотілося, щоб від нашо - го меду і корисних смаколи - ків раділи всі наші знайомі. А потім, коли наша справа розрослася, наш друг за - пропонував нам намалю - вати нашого дідуся і відтоді ми маємо торговельну мар - ку «HappyHiver». Потім по - чались виставки з бджіль - ництва, знайомства і життя стало дуже насиченим і ціка - вим... Моя основна робота зо - всім не пов’язана з бджола - ми. Хто працює п’ять робо - чих днів на основній роботі і два вихідних дня на пасіці і займається збиранням трав, вирощуванням квітів, зби - ранням фруктів і ягід, а потім їх переробленням, то зрозу - міє мене, що без великого бажання не можна так пра - цювати. Всі мої хобі надиха - ють мене. Можливо тому, що по маминій лінії дідусь за - ймався бджолами, а бабуся любила збирати трави». 5 © Науково-виробничий журнал. Засновник, редакція і видавець – КП «Редакція журналу «Дім, сад, город». Зареєстрований Державним комітетом України у справах видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження, Серія КВ, No 810 від 07.07.1994 р. Видається з січня 1992 р. Електронна пошта: dsg@dimsadgorod.com 3 (347) 2022 БЕРЕЗЕНЬ ISSN 1814-4764 ПОРАДИ ДО ЧАСУ ГОЛОВНА ВЕСНЯНА РЕВІЗІЯ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ Час проведення та мета Найближчими після виставлення вуликів (із зи - мівника) сонячними днями, коли термометр у за - тінку показуватиме не менше +14 °С, проводять головну весняну ревізію. Мета ревізії – ознайомитися зі станом кожної бджолиної сім’ї, виправити виявлені недоліки та створити умови для подальшого її нормального розвитку. Чим швидше будуть детально оглянуті всі сім’ї, тим краще; однак у холодну та вітряну по - году таку роботу виконувати не можна. Під час головної весняної ревізії встановлю - ють: а) наявність у сім’ї матки та її якість; б) силу сім’ї; в) кількість рамок із розплодом; г) кількість та якість кормових запасів; д) загальний стан гнізда. Матка та її якість Якість матки визначають за розплодом: якщо засів на стільнику суцільний, без пропусків, отже матка гарна, і бджоляреві немає необхідності її розшукувати. Коли в сім’ї мало розплоду і він розкиданий по стільниках «острівцями», матку потрібно розшукати і уважно оглянути. При вияв - ленні каліцтва, що заважає матці нормально від - кладати яйця, матку знищують і через 3–4 години дають запасну. Якщо запасної матки немає, сім’ю беруть на замітку і неповноцінну матку замінюють за першої можливості. Може статися так, що в гнізді є одночасно від - критий і запечатаний або тільки запечатаний розплід, а немає яєць. Якщо при цьому будуть виявлені свищові маточники – це вірна ознака від - сутності матки. У таких випадках маточники зри - вають і через 3–4 години сім’ї підсаджують запас - ну матку. Якщо за наявності матки в гнізді дуже мало роз - плоду або він відсутній і немає закладених маточ - ників, можна припустити, що припинення чи ско - рочення відкладання яєць відбувається не з вини матки. У цьому випадку матку потрібно оглянути та перевірити у записах її вік. Якщо вона не стара і не має зовнішніх пошкоджень, сім’ю слід підго - дувати, а гніздо звузити та утеплити. Таку сім’ю потрібно оглянути повторно через кілька днів. Коли в гнізді немає розплоду і при огляді матка не знайдена, а сама сім’я не справляє враження безматочної (у ній немає характерного «тужливо - го» гулу, бджоли сидять спокійно на стільниках і т. п.), в середину гнізда такої сім’ї ставлять конт- рольну рамку з молодими личинками та яйцями, гніздо скорочують і утеплюють. Якщо через два дні на ній буде закладено свищові маточники, їх зривають і через 3-4 години сім’ї дають запасну плідну матку. Можливо і таке, що сім’я має матку, але вона з якихось причин не відкладає яєць (хвороба, калі - цтво тощо), в цьому випадку гніздо потрібно огля - нути, матку знайти і знищити (вилучити), а сім’ї або дати запасну матку ( разом із сімейкою-ну - клеусом або без сімейки), або приєднати до іншої сім’ї, яка має матку. Горбатий розплід або трутневий запечатаний розплід у бджолиних комірках, може опинитися в сім’ях, що мають стару матку, або коли в попере - дньому році матка, що пізно вийшла, не встигла спаритися з трутнем. Іноді горбатий розплід буває серед бджолиного розплоду та в сім’ях з гарними плідними матками. У цьому випадку після повтор - ного огляду, якщо новий запечатаний розплід за - лишатиметься горбатим, корисно замінити матку. Сила сім’ї та якість розплоду Силу сім’ї визначають зазвичай на око, за кіль - кістю зайнятих бджолами вуличок, тобто проміж - ків між рамками. Якщо при головному весняному огляді бджоли займають 8 і більше вуличок, сім’ю вважають сильною, якщо 6–7 вуличок – серед - ньою, менше 6 вуличок – слабкою. Визначивши силу сім’ї, бджоляр повинен вста - новити та записати, на якій кількості рамок є роз - плід, а також його кількість у перерахунку на повну рамку. Зазвичай до весняної ревізії у нормальних сім’ях розплід буває на 3–5 рамках. Для перера - хунку всього розплоду, що є на кількох рамках, по - думки прикидають, скільки повних гніздових стіль - ників з обох боків рамки зайняв би розплід, якщо його об’єднати разом. Корм та його якість Навесні бджоли витрачають багато меду та перги головним чином на виховання розплоду. За рідкісними винятками, медозбір навесні буває слабким, а за поганої погоди може не бути зовсім. Зазвичай весняне принесення меду не покриває поточних витрат, і контрольний вулик часто пока - зує спад. Для нормального розвитку бджолиних Журнал «Пасіка», No 3, 2022 р. 6 сімей необхідно, щоб навесні бджоли мали до - статні запаси корму – до 1,5 кг на кожну вуличку. Помічено, що навесні при нестачі корму сім’ї по - гано розвиваються, тому що вигодовують менше розплоду та мізерно його годують. Тому за нестачі корму у ній виводяться недорозвинені і нежиттєз - датні, т. е. неповноцінні, бджоли. Кількість меду в гнізді визначають по займаній ним площі з розрахунку, що повністю заповнена з обох боків рамка розміром 435 x 300 мм міс - тить від 3,5 до 4 кг меду, а рамка розміром 435 x 230 мм – від 2,5 до 3 кг. При нестачі меду до гнізда додають кормові медові рамки, заготовлені мину - лого року. Якщо таких рамок немає, сім’ї підгодо - вують густим цукровим сиропом або медовою си - тою великими порціями, по 2–3 кг за один прийом. Під час головної весняної ревізії необхідно пе - ревірити, чи є в гнізді стільники, що містять пергу. Якщо перги зовсім немає або її мало, підставля - ють пергові рамки, залишені з осені. Бджоляр В. М. Журлов з великим успіхом прак - тикує такий спосіб заготівлі про запас великих запасів перги. У другій половині травня та першій половині червня його бджоли рясно несуть обніж - ку з еспарцету та коріандру, забивають пергою ве - лику кількість рамок і цим скорочують площу для відкладання яєць маткою. Бджоляр відбирає час - тину рамок, найбільш заповнених пергою, і тим - часово зберігає в коморі. При настанні багатого медозбору ці рамки він ставить у вулики по краях гнізд. Бджоли заливають комірки з пергою медом та запечатують. Запечатані рамки, вийняті з вули - ків, зберігаються до весни і використовуються для додаткового постачання бджіл білковим кормом. За повідомленням бджоляра Журлова, бджоли на його пасіці ніколи, навіть у найгіршу весняну пого - ду, не відчували нестачі в перзі, а сім’ї добре роз - вивалися. Скорочення та утеплення гнізд. Вибраковування стільників Навесні обсяг гнізда у вулику повинен суворо відповідати силі сім’ї: чим вона слабша, тим вуж - че має бути гніздо. Перше, попереднє скорочення гнізд, проведене при швидкому огляді в день ви - ставлення бджіл, може виявитися недостатнім. Під час головної весняної ревізії в гнізді зали - шають стільки рамок, скільки щільно обсиджують бджоли. Крім того, проміжки між рамками замість звичайних для літнього часу 12 мм скорочують до 8–9 мм. Тепло в гнізді зберігатиметься ще краще, якщо проміжки між верхніми планками рамок за - класти дерев’яними рейками (брусками). Ці рей - ки, як і верхні планки рамок, повинні мати запили (плічики) і щільно лягати у фальці стінок вулика. Таким чином, рейки разом з верхніми планками рамок створюють суцільну стелю, якщо воскові нарости на планках рамок будуть зчищені. Все це покращує тепловий режим гнізда, дозволяє бджо - лам більш рівномірно обігрівати рамки та займати розплодом майже всю площу стільника – до ниж - ньої планки. Унаслідок цього кількість розплоду у гніздах підвищується нерідко на 25–35 %. Збираючи гніздо, у середину слід ставити рамки з розплодом, а з обох боків – рамки з кормом. Збо - ку зібраного гнізда поміщають діафрагму, а за нею утеплювальну подушку або солом’яний мат (якщо сім’я займає 6–7 вуличок, тоді гніздо краще роз - ташувати посередині вулика, обгородити з обох боків діафрагмами і утеплити). Поверх рамок кла - дуть холстик, а на нього стельове утеплення: по - душку або щільний товстий солом’яний мат. Між холстиком та подушкою (або матом) краще про - класти 3–4 шари газетного паперу. Таке скорочення і утеплення гнізд навіть при значному похолоданні дозволяє бджолам з мен - шими витратами підтримувати в гнізді необхідну температуру, дає велику економію корму, зберігає енергію бджіл і сприяє кращому розвитку сімей. Все сказане про скорочення гнізд відносить - ся до слабких та середніх сімей. Якщо сім’я на час весняної ревізії щільно займає 9 рамок і більше, розміщення діафрагми та утеплювальної бічної подушки не тільки виявиться марним, але й до певної міри шкідливим. Це пояснюється тим, що сильні сім’ї без особливої напруги, тобто без зай вих витрат корму та енергії, підтримують необ - хідну температуру в гнізді, і звужене гніздо може призвести до перегрівання розплоду та скупче - ності бджіл. Досвідчені бджолярі В. Ф. Шалагін та Ц. П. Ліпатова вважають, що скорочення та бічне утеплення гнізд при 9–10 вуличках бджіл лише за - тримує розвиток сімей. Обмеження гнізд за методом Блінова Гарні результати дає весняне обмеження гнізда за способом Блінова, яке роблять так. Впритул до однієї з бічних стінок вулика, краще з південного боку, поміщають бокову утеплювальну подушку (або солом’яний мат), поряд з нею діафрагму, а потім розміщують рамки з розплодом і одну мало - медну рамку з сушником, придатну для засіву. По - тім ставлять другу діафрагму, за якою поміщають усі кормові рамки, і, нарешті, третю діафрагму та утеплювальну подушку. Відстань між рамками та - кож скорочують до 8,5–9 мм. Зверху, як завжди, кладуть головне (стельове) утеплення. Льоткову щілину у вулику влаштовують проти рамок із роз - плодом. У звуженому, а отже і теплішому, гнізді матки відкладають значно більше яєць; бджоли вирощують краще більшу кількість розплоду і при необхідності використовують кормові запаси, що знаходяться за діафрагмою поза гніздом, як у коморі. Забира - ючи корм із цих рамок, бджоли одночасно чис - тять комірки, го - туючи їх для за - сіву. Тому надалі р о з ш и р ю в а т и гнізда слід цими рамками, а нато - мість ставити за діафрагму інші рамки з кормом. Як тільки вста - новиться тепла погода і сім’ї по - мітно посиляться (матимуть 6–7 рамок розпло - ду), діафрагму, що відокремлює Обмеження гнізда за способом Блінова (у скорочених за способом Блінова гніздах розплід займає зазвичай весь стільник, з обох боків) Діафрагми Рамки з медом і пергою Утеплювальна подушка Стінка вулика Рамки з розплодом Льоток Журнал «Пасіка», No 3, 2022 р. 7 корм від гнізда, видаляють і переводять гніздо на звичайний тепловий режим. Спосіб Блінова дає позитивні результати при обмеженні гнізд у слабких та середніх сім’ях. У сильних сім’ях таке формування гнізд не тільки марне, але в окремих випадках може обмежити яйцекладку у матки та загальмувати розвиток сім’ї. Вибраковування стільників. Використання стільників із зацукреним (закристалізованим) медом Вибраковувати та видаляти з гнізд потрібно рамки зі старими, темними стільниками та за - бруднені випорожненнями бджіл; стільники із зацукреним (закристалізованим) або закислим медом, а також покриті пліснявою, забиті пергою, яка зіпсувалася під час зимівлі, погано відбудо - вані або ті, що містять багато трутневих комірок. Вилучені рамки зі стільниками забирають у приміщення, в якому їх сортують; непридатні стільники перетоплюють. Стільники з медом, що закристалізувався, використовують для підго - довування бджіл. Такі стільники розміщують за діафрагмою, попередньо розпечатавши і збриз - кавши мед теплою водою. Щоб бджоли повністю використовували мед, що зацукрився, збризку - вання повторюють кілька разів (щодня ввечері), поки бджоли не виберуть весь мед. Рамки, що підлягають вибраковуванню, але зайняті розпло - дом видаляють з вулика не відразу. Тимчасово їх відставляють на край гнізда, а після виходу роз - плоду відбирають і перетоплюють на віск. У вуликах нерідко зустрічаються стільники з сильно витягнутими комірками, в які матки не - спроможні відкладати яйця. Такі комірки підріза - ють ножем врівень із планками рамки. Чищення та дезінфекція вуликів Одночасно з головною весняною ревізією, а на великих пасіках у найближчі після неї дні слід пе - ресадити всі сім’ї в чисті, знезаражені вулики. Ро - блять це так. Вулик з сім’єю знімають з кілочків, ставлять трохи ззаду, а на місце, що звільнило - ся, встановлюють запасний чистий вулик. У цей вулик переносять з відставленого вулика рамки разом з бджолами і маткою, що сидять на них, крім рамок зі стільниками, забрудненими про - носом. Щоб бджоли, що залишилися в старому вулику, перейшли в новий, звільнений від рамок вулик кладуть на ребро перед льотком так, щоб верхній край однієї зі стін був на рівні льотка по - ставленого нового вулика. Через годину-півтори старий вулик прибирають і піддають санітарній обробці. За наявності 10–15 запасних вуликів та достатнього забезпечення робочою силою робо - та з переведення сімей у нові вулики може бути виконана швидко. На невеликих пасіках одночасно з переселен - ням сімей чистять планки рамок від воску, пропо - лісу, слідів випорожнення бджіл і т. п., зішкрібаю - чи гострим ножем. На великих пасіках чищення рамок відкладають до найближчих після ревізії теплих сонячних днів. У всякому разі, що швид - ше ця робота буде виконана, то краще. За матеріалами книги П. С. Щербини «Бджільництво» (1959 р.) Добрий день, шановна редакціє! Хочу поділитися власним досвідом. Пасічникам часто доводиться використову - вати проти кліща варроа пластини зі шпону (просочені флувалінатом або флуметрином). Я ставлю пластини навесні і восени. У пластині (якщо вона продається без спе - ціальних гачечків) є отвір, в нього бджолярі вставляють сірник або дріт, за який чіпляють пластину у вулику між рамками. Але інколи сірник ламається і пластина падає на дно ву - лика. Щоб її дістати, приходиться виймати три рамки (аби пролізла рука), а це не дуже до - бре, бо навесні прохолодно, можна захолоди - ти гніздо бджіл, а восени є ризик спровокувати крадіжки меду іншими бджолами. Що робити? Як закріпити пластини, щоб вони не падали? Мені в цьому допомагають біндери – затискачі для паперу. Біндери, шириною 32 мм, можна купити в магазині канцтоварів. Я беру біндер, плоскогубцями згинаю дротяні «ручки» під ку - том приблизно 120 градусів (як на фотографії) так, щоб вийшли «крильця». Беру в праву руку трьома пальцями біндер, а в ліву руку – пакет з пластинами. Біндером, як прищіпкою, беру пластину і ставлю її між рамками. Пружинка якраз стає між рамками. «Крильця» лягають зверху на дві рамки – все тримається «капітально». Інколи буває шпон тріснутий, тоді тільки бін - дер може допомогти. А ще, коли потрібно, можна за допомогою біндера помістити між двома рамками маточ - ник або кліточку. Коротко про себе: утримую бджіл україн - ської степової породи. Мій батько також три - мав бджіл, він працював у колгоспі пасічником. Нині я утримую понад 10 бджолиних сімей. Володимир, бджоляр, м. Жовті Води, Дніпропетровська обл. З ВЛАСНОГО ДОСВІДУ ДОПОМАГАЮТЬ БІНДЕРИ Журнал «Пасіка», No 3, 2022 р. 8 Всі пестициди, які використовуються в сільському господарстві, за небезпеч - ністю для бджіл поділяють на чотири класи: 1 клас – високонебезпечні (прикордонно-за - хисна зона для бджіл – 4–5 км; обмеження льо - ту бджіл – 4–6 діб); 2 клас – середньонебезпечні (обмеження льоту бджіл – 2–3 доби); 3 клас – малонебезпечні (прикордонно-за - хисна зона для бджіл – 2–3 км, обмеження льо - ту бджіл – 1–2 доби); 4 клас – практично безпечні для бджіл (при - кордонно-захисна зона для бджіл – не менше 1–2 км, обмеження льоту – 6–12 годин. У 95 % випадків отруєнь бджіл хімічний ток - сикоз викликають саме інсектициди, у 4 % ви - падків – гербіциди і 1 % припадає на інші пре - парати. Отже, враховуючи токсичність пестицидів для бджіл, важливо дотримуватись всіх правил та норм використання препаратів. Щоб пести - циди були безпечними, використовувати їх по - трібно у вечірній час та при відносно низькій температурі. Асортимент агрохімікатів і сфера їхнього застосування повинні відповідати пере - ліку пестицидів, які дозволені до використання в Україні. Для встановлення причин загибелі бджіл, враховуючи використання в сучасному сіль - ському господарстві препаратів, діючі речовини в яких відносяться до різних груп, лабораторії мають бути забезпечені стандартними зразка - ми таких діючих речовин, а також необхідним обладнанням, а саме рідинні та газові хрома - томасспектрометри (LC/MS/MS, GC/MS/MS) та акредитовані методики досліджень (ДНДІЛ - ДВСЕ, 2017). Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Обробля - ють посіви переважно препаратами другого та третього класу небезпеки. Інсектициди , які використовуються в сіль - ському господарстві, є представниками однієї з трьох груп: ФОС (фосфорорганічні), піре - ЗА ЗДОРОВУ ПАСІКУ НЕБЕЗПЕЧНІ ДЛЯ БДЖІЛ ІНСЕКТИЦИДИ ТА ЗАХОДИ РЕАБІЛІТАЦІЇ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ У боротьбі проти шкідників зростає асортимент та нарощуються об’єми застосування інсектицидів. Щоб запо - бігти проблемі знищення бджіл, необхід - но використовувати малотоксичні для них інсектициди та правильно вибирати час і період обробки поля. Правильно об - раний період обробки – це найважливіша умова, оскільки бджоли збирають нек тар сезонно (з кінця квітня до середини жовтня) та літають тільки вдень при теплій сонячній погоді, коли темпера - тура повітря не нижче +10 °С. Тому для обробки посівів краще вибирати вечірній час, що дозволить запобігти контакту бджіл зі шкідливими препаратами. Огляд бджолиної сім’ї Фото Laurel з Pexels Журнал «Пасіка», No 3, 2022 р. 9 троїди, неонікотиноїди. Або комбінацією діючих речовин з різних груп, як, наприклад, циперметрин + хлорпірифос, або лямбда-цига - лотрин + імідаклоприд. Найбільш «древніми» є фосфорорганічні пестициди, які почали використовуватися ще з середини минулого століття. Більшість ФОС високотоксичні для бджіл. Особливо небезпеч - ні діючі речовини з високою активністю газової фази – діазинон і хлорпірифос. Застосування цих діючих речовин у Європі заборонено (пер - ший клас небезпеки для бджіл). Представники фосфорорганічних інсекти - цидів (другий клас небезпеки), наприклад, із діючою речовиною фозалон, застосовують в період до та після цвітіння рослин. Застосування ФОС інсектицидів через ви - сокі (біля 1–2 л/га) дози та тривалого періоду напіврозпаду діючих речовин небажано в пері - од бутонізації і цвітіння сільськогосподарських культур. Піретроїди (2–3 клас небезпеки) мають ви - ражені репелентні (відлякуючі) властивості, за - вдяки чому бджоли уникають оброблених ними ділянок. При контакті з піретроїдом бджоли по - чинають енергійно чистити свої хоботки та ву - сики. Стресовий стан змушує їх повернутися у вулик і оберігає від набору смертельної дози. Аналогічний результат спостерігається при па - ралічі бджіл: втративши здатність літати, вони залишаються в сім’ї, в той час як бджоли, які не піддалися інтоксикації, продовжують роботу в полі. Максимальна токсична дія піретроїдів на ме - доносних бджіл відзначається при 25 ⁰С, а на більшість комах-фітофагів (шкідників рослин) – при 20 ⁰С і нижче. Тому при обробці квітучих рослин піретроїдами у відносно прохолодну по - году (12–15 ⁰С) ризики для бджіл значно менші, ніж для шкідливих комах. Піретроїди також різняться за токсичністю для бджіл від високотоксичних (циперметрин, перметрин) до нетоксичних (флувалінат). Ви - сокотоксичний бета-цифлутрин протягом тиж - ня приводив до загибелі 70 % бджіл, які кон- тактували з обробленими поверхнями. Високотоксичний циперметрин діє на бджіл швидко (протягом 2 діб), але недовго. Препа - рати на основі циперметрину мають репелент - ну дію та небезпечні для бджіл тільки в момент обробки. Циперметрин – нейротоксична отрута. За - вдяки високій ліпофільності легко проникає через покриви комах і порушує процеси пе - редачі нервових імпульсів, викликаючи пара - ліч і смерть. Системною дією не володіє, але довго зберігається на оброблених поверхнях (20–30 днів), так як досить стійкий до дії висо - ких температур і ультрафіолетових променів. Застосовується проти шкідників пшениці (зла - кова попелиця, хлібний клопик, блішки, хлібні трипси, клоп шкідлива черепашка, хлібні жуки), ячменю (хлібні блішки), кукурудзи (бавовняна совка, кукурудзяний метелик), льону-довгунця (лляні блішки), соняшнику (лучний метелик), винограду (листовійки), картоплі (колорадський жук, картопляна корівка), огірків і томатів захи - щеного ґрунту (білокрилка, попелиці, трипси). Також застосовуються для знищення нелітаю - чих побутових комах (постільних клопів, тарга - нів різних видів, мурах та бліх) і для обробки місць посадки мух. Циперметрин високотоксичний для бджіл (ЛД50 контактно – 20 нг/особина) та інших корисних комах, риб і дрібних водних ракопо - дібних (дафнії, креветки). Середньотоксичний для ссавців (ЛД50 для щурів 250–300 мг/кг), малотоксичний для птахів (ЛД50 >10000 мг/кг для качки-крижня), помірно небезпечний для дощових черв’яків. Циперметрин так само, як і перметрин може бути токсичний для кішок. Чут - ливість до препарату пов’язана з повільним ви - веденням з організму, на відміну від організму собаки або людини. Під дією сонячного світла, кисню повітря та вологи циперметрин протягом місяця після застосування без залишку розкла - дається на нейтральні речовини. Неонікотиноїди – відносно новий клас ін - сектицидів. Саме неоднозначна оцінка токсич - ності препаратів цього класу на бджіл викли - кала безліч наукових суперечок і серію гучних скандалів. При контакті комах з обробленою препаратом поверхнею тіаметоксам оцінюєть - ся як середньотоксичний, імідаклоприд і тіакло - прид – малотоксичні, ацетаміприд – відносно нетоксичний для медоносної бджоли. Неонікотиноїди становлять небезпеку для медоносної бджоли в разі потрапляння інсекти - циду на покриви комах при застосуванні пре - парату. Тривалість токсичної дії імідаклоприду і тіаметоксаму для медоносної бджоли стано - вить не більше однієї доби в разі застосування інсектицидів у вечірні години і не більше двох діб при використанні їх в ранні ранкові години. Таким чином, оскільки найбільшу небезпеку для медоносної бджоли оброблені піретроїда - Журнал «Пасіка», No 3, 2022 р. 10 ми і неонікотиноїдами рослини представляють в першу добу після обприскування, доцільно проводити внесення препаратів у вечірні години. При цьому вдається уникнути контакту бджіл із розпиленим робочим розчином і змен - шити залишкову токсичність оброблених рос - лин за рахунок поглинання системних діючих речовин і розпаду контактних діючих речовин в нічний час. При використанні препаратів на основі імідаклоприду для захисту квітучих сільсько - господарських культур необхідно тимчасово ізолювати бджолині сім’ї. Рекомендується ізоляція не менше ніж на 1 добу при викорис- танні інсектицидів у вечірні години і на 2 доби при застосуванні препаратів у ранні ранкові години. Препарати, що містять комбінацію ви - сокотоксичного для бджіл піретроїду циперме - трину з високотоксичним контактно-кишковим ФОС хлорпірифосом, не рекомендується застосовувати для обробки культурних рослин, починаючи із фази бутонізації і до кінця цвітіння. Безпечний інтервал між об - робкою подібною комбінацією діючих речовин і безпечною роботою бджіл становить мінімум 5 діб. Препарати групи альфа-циперметрин мо - жуть застосовуватися в рекомендованних дозах самостійно або в комбінації з імідакло - придом без шкоди для бджіл за умови про - ведення обробок у вечірній час та ізоляції бджолосімей від оброблених площ мінімум на 1 добу. Важливим фактором збереження бджоло - сімей є знищення бур’янів, які приваблюють бджіл (осоти, кульбаби і т. д.) в посівах зерно - вих колосових культур і кукурудзи. Боротьба з трипсами, п’явицями, клопом-шкідливою че- репашкою та гусеницями совок на полях, де відсутні квітучі бур’яни родини складноцвітих, не призводить до загибелі бджіл навіть при ви - користанні високотоксичних ФОС (хлорпіри - фос, диметоат). ОБМЕЖЕННЯ ЛЬОТУ БДЖІЛ На період обробки культур інсектицидами бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату. При ізоляції бджіл у вуликах гнізда розширю - ють до повного комплекту рамок або ставлять магазини. На двокорпусні або багатокорпусні вулики, залежно від сили сімей, ставлять другі корпуси з половинною кількістю рамок, зверху надягають раму з металевою сіткою (розмір ві - чка 2,5 х 2,5 або 3 х 3 мм), сітку накривають по - лотнинкою і, якщо потрібно, кладуть подушку. У день обробки рано-вранці, до початку льоту бджіл, льотки щільно закривають, знімають із сітки утеплення. У жарку безвітряну погоду під кришку підкладають рейки завтовшки 1–2 см. У вулик дають воду в стільниках, годівницях або напувалках. На ніч льотки відчиняють. У випадку застосування пестицидів в умо - вах закритого ґрунту обробки проводять уве - чері після закінчення льоту бджіл або ізолюють бджіл у вуликах на термін, передбачений обме - женнями при застосуванні отрутохімікату. РЕАБІЛІТАЦІЯ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ОТРУЄННЯ 1. Гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають, в першу чергу, медові й пергові стільники, особливо з набриском, нектаром і неферментованим бджолиним обніжжям. 2. Стільники з відкритим розплодом, необ - сиджені бджолами, переносять на виховання у сильніші сім’ї, або ліквідують. 3. Бджолині сім’ї забезпечують достатньою кількістю кормів – пергою або її замінниками, медовою ситою або цукровим сиропом. 4. Бджолині сім’ї забезпечують водою у гніз - дових напувалках, або наливають її в стільники. 5. Слідкують за силою сімей, за необхідності підсилюють чи розширюють (Головний держав - ний інспектор ветеринарної медицини України, 2001). За матеріалами книги «Безпечне використання засобів захисту рослин під час бджолозапилення садів та ягідників, методичні рекомендації» Автори: Леонора АДАМЧУК, Євген ЛАЙТЕР, Катерина ПИЛИПКО, Діна ЛІСОГУРСЬКА, Київ, 2020 Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) Журнал «Пасіка», No 3, 2022 р. 11 П очатком періоду зимівлі бджіл вва - жається їх останній осінній обліт. З цього часу і до виставлення вуликів із зимівника бджоли не очища - ються від залишків продуктів травлення, але якщо умови для їх зимівлі будуть неспри - ятливі, то вони частково, а інколи і повністю, очищають - ся у вуликах. Це призводить до надмірного підмору бджіл і навіть загибелі цілих сімей. Встановлено, що в період підготовки до зими кількість бджіл значно зменшується, оскільки наприкінці літа від - мирають особини червневої і липневої генерацій (поко - лінь). З припиненням медозбору наприкінці літнього сезону сім’ї позбавляються від трут - нів. У цьому проявляється їхній інстинкт економнішого витрачання зимових запасів корму. Зменшення і завершення медозбору призводить до поступового скорочення ви - рощування розплоду із зо - середженням його в середи- ні гнізда на стільниках, що розміщені біля льотка. При - пинення відкладання маткою яєць припадає на другу поло - вину вересня, а в південних районах України – на початок жовтня. Встановлено, що бджо - ли тривалий час можуть знаходитись в стані ана - біозу (анабіоз (від грецько - го anabiosis – оживлення) – стан організму, за якого біологічні процеси в ньому припиняються або настіль - ки сповільнені, що відсутні всі видимі прояви життя; при настанні сприятливих умов організм відновлює нормальну функціональ - ність). При температурі 0 °С бджоли можуть жити протягом 4–9 днів, при мі - нус 2 °С – до 2 днів, а при мінус 15 °С – гинуть через 20 хвилин. Важливим біологічним пристосуванням бджолиних сімей є їхня здатність при по - холоданні формувати клуб у вигляді еліпса, який скла - дається з бджіл, що щільно прилягають одна до одної. Формування зимового клуба допомагає сім’ям виживати в несприятливих умовах до шести місяців. Тільки завдя - ки утворенню клуба бджо - лина сім’я може здійснюва - ти терморегуляцію в межах температур, що забезпечу - ють економну витрату енер - гії, кормових запасів і належ - ний газообмін. Основна маса бджіл у клубі розміщується на вільних від меду частинах стільників, площа яких скла - дає близько 75 % всієї площі, зайнятої клубом, решта 25 % зайнята медом. Бджоли, що сидять на стільниках з ме - дом, вимушені зігрівати його для свого використання. Стан бджіл, що знаходять - ся на периферії (крім зони над тепловим центром), може наближатись або до - сягати холодового оціпе - ніння , що не дозволяє їм са - мостійно проникати в теплу частину гнізда. Це стає мож - ливим після нашарування на них бджіл, що залишають тепловий центр. Міграцію з теплового центру бджіл, що набрали корму і розігрілись, стимулюють несприятливі для них фізичні умови – те - пло при високій концентрації СО2. В сильних сім’ях клуб бджіл формується при температурі повітря +10...+8 °С, а в слаб - ких сім’ях – при +13...12 °С. У зовнішній частині клуба товщиною 2,5–7,5 см бджо - ли заповнюють пусті комірки і проміжки між стільниками, в середині клуба – групуються більш рихло і виробляють те - пло. У стані спокою в бджо - ЗА ЗДОРОВУ ПАСІКУ СТРУКТУРНІ ЗМІНИ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ В ОСІННЬО-ЗИМОВИЙ ПЕРІОД Вид медоносна бджола (Apis mellifera L.) належить до холоднокровних комах. Температура їхнього тіла залежить від температури навколишнього середовища і може змінюватись від +34,4 °С в період виховання розплоду до +6,1 °С на поверхні зимового клуба. За рівнем термогенезу в річному циклі росту і розвитку бджолиних сімей виділено три періоди: активної життєдіяльності – у весняно літній, пониженої – в літньоосінній і пасивний – в осінньозимовий період. Журнал «Пасіка», No 3, 2022 р. 12 линому клубі температура становить +10...+25 °С, а в середині клуба без розпло - ду – перевищує мінімум, що дорівнює +14...+15 °С. Вона підвищується і знижується відповідно до змін зовніш - ньої температури, в той час, коли температура поверхні клуба залишається нормаль - ною – в межах +6,1...+7,7 °С. Об’єм клуба може швидко змінюватись, що має вели - ке значення для виживання бджіл під час зимівлі. В ак - тивний період температу - ра клуба підвищується до +34...+35 °С і він розширює свій об’єм. Створення і підтримання необхідної температури в бджолиних сім’ях відбуваєть - ся за рахунок використання меду. Об’єднаним у клуб бджо - лам властивий уповільне - ний ритм життя, фізіологічні процеси в них відбуваються менш інтенсивно, що має важливе значення для ви - живання бджіл і економного витрачання корму під час зи - мівлі. Зібрані в клуб бджоли в період зимового спокою спо - живають корму в 20–25 разів менше, ніж окремі особини бджіл за той самий час. У процесі еволюції в ме - доносних бджіл виробився механізм адаптації до висо - ких концентрацій вуглекисло - го газу і низьких – кисню, що спостерігаються у їхньому гнізді під час зимівлі. Підви - щення концентрації вугле - кислого газу в клубі призво - дить до зниження активності обміну речовин в організмі бджіл та зменшення спожи - вання корму, і утворення ка - лових мас. У більшості випадків кон - центрація вуглекислоти в зимуючому клубі становить 1,5–2,5 %. Бджоли за таких умов добре перезимовують, оскільки за високого вмісту вуглекислоти в клубі знижу - ється інтенсивність обмінних процесів, а у зв’язку з цим знижується і температура в центрі клуба, що затримує в гнізді вирощування розплоду. Михайлов К. І., Тара - нов Г. Ф., вивчаючи вміст вуг - лекислого газу і водяної пари в різних частинах клуба, ви - явили, що з підвищенням СО2 до 3 % у верхній частині клуба бджоли спокійно і до - бре зимують. Є. К. Єськов встановив, що під дією збіль - шеної концентрації вуглекис - лого газу в клубі знижується температура замерзання тіла бджіл, що робить їх стій - кими проти охолодження і підвищує життєздатність в умовах зимівлі. З розглянутої теплофізич - ної моделі холодової агре - гації бджіл випливає, що вміст тепла є інтегральною величиною, яка відображає тепловий стан бджолино - го клуба. В такому випадку система терморегуляції за - безпечує рівень накопичення тепла в скупченні бджіл, а не регулює безпосередньо тем - пературу у визначеній точці. Кожна бджола всередині скупчення, залежно від місця розміщення і функціональ - них можливостей, може зна - ходитись в неоднакових умо - вах, чому відповідає їх різна участь в теплорегуляції гніз - дового простору. Особини, що локалізуються в тепловій частині гнізда, мають від - носно постійну температуру тіла. Вони найімовірніше не беруть участі в активній тер - могенерації (утворенні те - пла). Охолодження нижньої частини скупчення стимулює активне тепловиділення пе - реважно мікровібрацією кри - лової мускулатури бджіл не - прямої дії. Частина комах, що створюють периферію скуп - чення, може знаходитись в стані неглибокого холодово - го оціпеніння. Випадково ди - ференціюючись з локалізації в ск